Відкриті уроки

Тема. Григорій Сковорода – філософ, поет, музикант.(“Всякому

          городу – нрав і права” із циклу “Сад божественних пісень”)

Мета: вчити учнів розуміти твори, в яких закладені кращі ідеали, що

           визначають життя народу; формувати вміння виявляти найголовніше в

           мистецькому творі; розвивати інтерес до творчості Г. Сковороди;

           виховувати переконання учнів у великих можливостях мистецтва та

           кращі моральні якості особистості.

Музичний матеріал: Г. Сковорода “Всякому городу – нрав і права” із циклу

           “Сад божественних пісень”.

Обладнання: магнітофон; портрет Г. Сковороди; мультимедійна дошка,

                        комп’ютер.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

         Музичне вітання “Музика – чарівне диво”.

ІІ. Вокально-хорова робота.

         Виконання поспівок на різні види вокальної техніки (робота над штрихами, дикцією, артикуляцією, плавним звуковеденням).

         Продовження роботи над піснею “Ой у лузі червона калина” з акцентуванням уваги учнів на осмислене та виразне виконання, надавши учням можливість визначити динаміку кожного куплету, відповідно до змісту пісні.

         Запитання до учнів:

-         Який характер має пісня січових стрільців?

-         Які почуття у вас викликає пісня “Ой у лузі червона калина”?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

         Акцентуємо увагу на великому національно-патріотичному значенні пісень січових стрільців. Відзначаємо участь видатних постатей у національно-визвольній боротьбі українського народу та розширюємо цю тему бесідою про всенародне значення творчості видатних українських митців, серед яких є ім’я Г. Сковороди.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

- Як ви вважаєте, ким був насправді Г. Сковорода: філософом, поетом чи композитором.

V. Виклад нового матеріалу

1. Знайомство з життєвим шляхом Г. Сковороди

                        Давно те діялось. Ще в школі,

                        Таки в учителя-дяка

                        Гарненько вкраду п’ятака –

                        Бо я було трохи не голе,

                        Таке убоге – та й куплю

                        Паперу аркуш. І зроблю

                        Маленьку книжечку. Хрестами

                        І візерунками з квітками

                        Кругом листочки обведу

                        Та й списую Сковороду....

                                                      Тарас Шевченко

- Григорій Сковорода – видатний український просвітитель, поет, педагог, музикант ХVІІІ століття, поборник правди, чия творчість пройнята любов’ю до людей. Його творча спадщина довгий час мала вплив на розвиток освіти, науки і мистецтва та складає цілий етап в історії української духовної культури. Він є національною гордістю українського народу. Багатогранна творчість Сковороди й досі ретельно вивчається вченими, літературознавцями, мистецтвознавцями.

Учень 1. Народився Г. Сковорода у селі Чорнухи, що на Полтавщині в сім`ї бідного козака у 1722 році. Виняткові здібності малого Гриця до навчання спонукали батьків віддати сина в науку до дяка, а від дяка до Чорнуської церковнопарафіяльної школи. Пізніше Сковорода писав: “Я ще хлоп’ям вивчив баєчку”. А слухати і запам’ятовувати було що. Тоді ще носили по Україні невмирущу народну думу, натхненну козацьку пісню сліпі лірники й кобзарі, формуючи художні смаки і уподобання своїх співвітчизників на високих народнопоетичних зразках. Того впливу зазнав і Сковорода. Григорій мав від природи чудовий голос і неабиякий музичний хист.

         В 1734 році 12-літній Сковорода вступає до підготовчого класу Київської академії, де навчався багато років із великими перервами. Завдяки чудовому голосу Сковороду запросили до Придворної співацької капели в Петербурзі. Г. Сковорода працював перекладачем у складі дипломатичної місії в Угорщині.

Учень 2. Цікаво, що Г. Сковорода займався педагогічною діяльністю. Він викладав поетику та інші дисципліни спочатку в Переяславській семінарії, потім у Харківському колегіумі. Довелося йому попрацювати і домашнім учителем. Сковорода навчав свого вихованця думати, а не повторювати з чужих вуст або книжок нісенітниці. І сам Сковорода не став пасивним споживачем чужих ідей, наслідувачем існуючих теорій. Проте через ідеї та висловлювання, що йшли в розріз із загальноприйнятими (дозволеними), його звільняли з посад, і поет почав мандрувати.

         Останні 25 років свого життя Г. Сковорода був мандрівним учителем, заживши слави справжнього народного любомудра. Весь вільний час любив він проводити в полях і гаях. На сон залишав не більше чотирьох годин, а з першими променями сонця був на ногах, надівав свій простий одяг, брав сопілку, торбу з книгами, до рук ціпок і йшов, куди хотів.

         Помер Г. Сковорода у 1794 році у селі Іванівна (нині Сковородинівка), в маєтку свого друга М. І. Ковалинського. Там і нині зберігається його могила з написом на камені “Світ ловив мене, та не спіймав”.

- Отже, погляди Григорія Сковороди на світ були сміливими, новими і водночас близькими народу, тому філософа, який мандрував пішки Україною, зацікавлено слухали у містах і селах. Твори Г. Сковороди – роздуми про сенс життя, вірші, байки у прозі – поширювалися в народі в рукописах. Найбільшу популярність здобули пісні на тексти віршів з рукописної поетичної збірки “Сад божественних пісень”.

         Г. Сковорода збагатив пісенний жанр філософської, громадянської, сатиричної тематики. Він висміював кріпосницький лад, панські примхи, недоладні закони і безглузді порядки, жадібність, дурість, лінощі...

2. Знайомство з  музичною спадщиною Г. Сковороди.

– Серед творів поета було чимало пісень, слова і музика яких належали йому ж. Пісні Г. Сковороди, особливо сатиричні, швидко розповсюджувалися по Україні, виконувалися кобзарями й лірниками, переспівувалися по містах і селах як народні. Найвідомішими з них є цикл “Сад божественних пісень” і особливо – кант “Всякому городу – нрав і права”.  Кант (лат. – пісня) – старовинна 3-голосна куплетна пісня для виконання ансамблем або хором без супроводу. У ній автор викриває потворність прислужництва, висміюється жадібність, пристрасть до наживи та інші вади людини і суспільства. Мелодія пісні наспівна, з розмовними інтонаціями і чіткими ритмічними фразами:

                        Всякому городу – нрав і права!

                        Всяка іміє свій ум голова!

                        Всякого прихоти водють за ніс,

                        Всякого к наживі манить свій біс!

         (Звучить пісня Г. Сковороди “Всякому городу – нрав і права”)

- Про що співається в пісні Г. Сковороди?

- Що є головною думкою твору?

- Чи близька та зрозуміла тобі ця пісня, створена майже два століття тому?

- Ця пісня була співзвучна з думками і настроєм народу. Вона так полюбилася у різних куточках України, що стала справді народною. Недаремно цей твір увійшов до репертуару українських кобзарів і лірників 18-19 століття.

         Пісня Сковороди “Всякому городу – нрав і права” має досить цікаву історію життя. Її текст був використаних українським письменником Іваном Котляревським у п’єсі “Наталка Полтавка”.

         Показ дітьми бюлетеня, який вони склали заздалегідь.

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

 “Мікрофон”

- Продовжте речення:

а) Сьогодні на уроці я дізнався, що Г. Сковорода...

б) Мене зацікавило...

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

         Учні доходять висновку ким же був Г. Сковорода: філософом, поетом, музикантом...

VІІІ. Домашнє завдання

Ознайомитися зі збіркою “Сад божественних пісень”.